image
image Фраза 2 Тут может быть какой-то текст Кнопка
image Фраза 3 Тут может быть какой-то текст Кнопка
image Фраза 4 Тут может быть какой-то текст Кнопка

» ОСОБЛИВОСТІ ДОГЛЯДУ ЗА ПОСІВАМИ ОЗИМИХ КУЛЬТУР ПІД УРОЖАЙ 2016 РОКУ В ОСІННЬО-ЗИМОВИЙ ТА РАННЬОВЕСНЯНИЙ ПЕРІОДИ ВЕГЕТАЦІЇ

ОСОБЛИВОСТІ ДОГЛЯДУ ЗА ПОСІВАМИ ОЗИМИХ КУЛЬТУР ПІД УРОЖАЙ 2016 РОКУ В ОСІННЬО-ЗИМОВИЙ ТА РАННЬОВЕСНЯНИЙ ПЕРІОДИ ВЕГЕТАЦІЇ


Департамент агропромислового розвитку

Чернігівської обласної державної адміністрації

Центр наукового забезпечення АПВ Чернігівської області

Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН

 

 

 

ОСОБЛИВОСТІ ДОГЛЯДУ ЗА ПОСІВАМИ ОЗИМИХ КУЛЬТУР ПІД УРОЖАЙ 2016 РОКУ В ОСІННЬО-ЗИМОВИЙ ТА РАННЬОВЕСНЯНИЙ ПЕРІОДИ ВЕГЕТАЦІЇ

 

Чернігів 2015

 

УДК 631.521.54

 

Матеріали підготували:

Від Департаменту агропромислового розвитку Чернігівської облдержадміністрації

Хоботня С.В., Щербатий О.А.

Від Інституту сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН

Волкогон В.В., Єгоров О.В., Бердніков О.М., Бардаков В.А., Москаленко А.М., Халеп Ю.М., Дідух Л.М.

 

Розглянуто особливості догляду за посівами озимих культур під урожай 2016 року в осінньо-зимовий та ранньовесняний періоди вегетації.

Видання розраховане на керівників та спеціалістів сільськогосподарського виробництва.

 

Схвалено і рекомендовано до друку вченою радою ІСМАВ НААН

(протокол № 14 від 18 листопада 2015 року)

  

ЗМІСТ

 

Вступ

4

Агрометеорологічні умови проходження осінньої вегетації озимих

культур 2015 року

5

Моніторинг стану посівів озимих культур в зимовий період 2015-2016 роки

7

Головні причини загибелі озимих зернових культур, що можуть виникнути в процесі перезимівлі та агротехнологічні заходи по їх запобіганню

11

Оцінка стану озимих зернових культур перед відновленням весняної вегетації та заходи з ранньовесняного догляду за посівами

13

Оцінка стану рослин ріпаку озимого перед входом в зиму та після відновлення весняної вегетації і заходи по ранньовесняному догляду за посівами

18

 ВСТУП

У 2015 році, досить не простому за погодно-кліматичними та економічними умовами, аграрним комплексом Чернігівщини станом на початок листопада вже зібрано біля 2 млн. 660 тис. тонн зерна, з середньою урожайністю 48,5 ц/га. Такі результати досягнуті, насамперед, завдяки наполегливій праці хліборобів області, дотриманні рекомендованих науковцями технологій вирощування зернових культур, покращенню структури посівів, підвищенню культури землеробства.

Проте реалізація потенціалу сільськогосподарського виробництва в області реалізується не повною мірою, на що впливає низка чинників, і в першу чергу – складні погодні умови. В останні роки спостерігається дефіцит опадів у період підготовки ґрунту і посіву озимих зернових культур. За відсутності продуктивної вологи в ґрунті значна частина посівів до припинення вегетації не встигає досягти достатнього розвитку і в подальшому може піддаватися негативному впливу погодних умов, шкідників, хвороб та бур’янів.

З метою збереження кожного гектару посівів науковці Інституту сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН разом зі спеціалістами Департаменту агропромислового розвитку Чернігівської обласної державної адміністрації рекомендують низку заходів по догляду за посівами озимих культур в осінньо-зимовий та ранньовесняний періоди їхньої вегетації.

 

Агрометеорологічні умови проходження осінньої вегетації озимих культур 2015 року

Особливістю погодних умов передпосівного періоду озимих культур в останні роки є перевищення середньо багаторічних показників температури повітря, відсутність або недостатня кількість опадів, а також їх локальний та екстремальний характер, зниження відносної вологості повітря, суховії, що спричиняє розвиток засушливих явищ навіть у північних районах.

За даними Чернігівського обласного центру з гідрометеорології середньомісячна температура повітря у липні місяці склала 19-21°С тепла, що на 1-2°С вище середньо багаторічних значень. Опади носили зливовий характер та були різної інтенсивності. Кількість їх за місяць становила 22-66 мм, що становило відповідно 24-83% від норми.

Серпень 2015 р. виявився засушливим. Опади пройшли лише 1 серпня та місцями 19 серпня, що в цілому за місяць становило 0,7-2,0 мм (1-6% від норми). Середньомісячна температура повітря складала 20-21°С, що на 2-3° вище від середніх багаторічних значень. Дефіцит опадів у серпні на фоні підвищених температур повітря сприяв швидкій втраті продуктивної вологи верхнього (5-10 см) шару ґрунту на полях, призначених під посів озимини. На кінець місяця запаси продуктивної вологи в орному шарі ґрунту (0-20 см) сформувалися на рівні незадовільних (1-4 мм), подекуди орний шар ґрунту був повністю сухий.

На початку вересня, із поліпшенням умов вологозабезпечення орного шару ґрунту здебільшого до достатніх, темпи проведення посівних робіт озимих культур прискорилися. Проте вже станом на 18 та 25 вересня запаси продуктивної вологи в орному шарі ґрунту знизилися до недостатніх та незадовільних (9-16 мм), подекуди до низьких (6 мм), що уповільнило початковий розвиток рослин озимих культур. Всього за місяць випало від 24 до 42 мм опадів. Максимальна температура повітря сягала 34-36°С, і в середньому за місяць становила 16-17°С, що на 4° вище середніх багаторічних показників.

В кінці першої декади жовтня закінчилися науково-обґрунтовані терміни сівби озимих культур. На більшості площ завершення сівби відбувалося в сухий ґрунт, або з недостатніми для проростання насіння запасами вологи. Майже повна відсутність опадів (0-1 мм), та перші заморозки 5-8°С поглиблювали та поширювали ґрунтову посуху до кінця декади.

Агрометеорологічні умови, що склалися упродовж вересня-першої декади жовтня, на більшості площ залишалися вкрай несприятливими, місцями критичними, для початкових етапів росту і розвитку озимих культур – відбувалася затримка проростання зерна, сходи формувалися нерівномірно.

У другій декаді жовтня переважала холодна суха погода. В озимої пшениці у південних районах (посів 26 вересня) зерно проросло 14 жовтня та сходи з’явилися 18 жовтня (на 19 днів пізніше очікуваного строку).

У рослин озимого жита (східні райони, посів 26 вересня) 18 жовтня відмічено появу 3-го листка, що також на 19 днів пізніше прогнознозних строків. Загальний стан посівів тут задовільний.

Озимий ріпак (східні райони), який висіяли 28 вересня, 18 жовтня сформував 1-й справжній листок. Загальний стан посівів задовільний.

У третій декаді жовтня опади пройшли у вигляді дощу, мряки та мокрого снігу. У цілому за декаду у західній частині області та місцями у південних районах кількість опадів дорівнювала 24-39 мм (188-298% від норми), на решті території – 14-17 мм (105-125% від норми). Середня декадна температура повітря склала 3,1-4,5°С, що на 0,5-1,0º нижче середніх багаторічних значень. Мінімальна температура повітря знижувалась до 6-9º морозу, на поверхні ґрунту до 5-8º морозу. Запаси продуктивної вологи на полях озимих, в орному шарі ґрунту станом на 28 жовтня, у південно-східних районах зберігалися на рівні недостатніх(16 мм), на решті території - на рівні достатніх та добрих (24-38 мм). У метровому шарі ґрунту запаси на більшій частині території були на рівні недостатніх (81-117 мм), у південно-східних районах на рівні низьких (53 мм). З припиненням посухи лімітуючим фактором для розвитку посівів став дефіцит тепла.

Наприкінці жовтня посіви озимих зернових культур відзначалися значною строкатістю фазового розвитку. На ранніх посівах розпочалося та тривало кущення, на пізніших відмічалися початкові фази розвитку – проростання зерна, сходи, фаза перших листків.

Упродовж першої та другої декади листопада зберігалася відносно тепла та волога погода, що сприяло слабкій вегетації озимих культур, часом за рахунок денних температур. Запаси продуктивної вологи на полях озимих, в орному шарі ґрунту, станом на 18 листопада сформувалися на рівні достатніх (26-25 мм) та добрих (39-50 мм).

В цілому по Чернігівській області станом на 19 листопада площі, де не отримано сходів озимих зернових культур, складали 3,5% від посіяних 219,7 тис. га. З отриманих сходів на площі 212,1 тис. га, 25,6% знаходились у доброму стані, 55,8% - у задовільному, стан посівів 18,6% площ характеризувався як слабкий та зріджений.

Таке становище зумовлює необхідність постійного моніторингу стану посівів озимих культур упродовж всього зимового періоду з подальшим визначенням агротехнічних заходів зі зниження негативного впливу екстремальних погодних умов.

 

Моніторинг стану посівів озимих культур в зимовий

період 2015-2016 рр.

У період перезимівлі озимих культур, у зв’язку з несприятливими погодними умовами осіннього періоду 2015 року виникає необхідність постійного контролю за станом посівів.

Стан посівів озимих зернових культур під час перезимівлі з урахуванням життєздатності рослин оцінюють на дату відбору зразків для аналізу.

Загальноприйнятими строками відбору зразків для визначення життєздатності рослин є 25 січня, 23 лютого і 10 березня. У зимовий період 2015-2016 рр. доцільно додатково відбирати зразки після різких змін погодних умов (кожен раз після сильних морозів і після глибоких відлиг).

Основним методом контролю стану перезимівлі є метод відрощування рослин у монолітах. Моноліти розміром 30 x 30 x 15 см з двома рядками рослин відбирають у заготовлені дерев'яні ящики по діагоналі поля у 2-4 типових місцях. Рослини після відтаненняґрунту в монолітах при температурі не вище 10°С відрощують у світлих приміщеннях затемператури 18-20°С протягом 12-15 днів з періодичним поливанням їх у ящиках, після чого проводять підрахунки життєздатності.

Відомі також інші, прискорені методи визначення життєздатності рослин.

Донський метод. Обережно відбирають (вирубують) моноліти на посівах (30-50 рослин) з непошкодженими вузлами не менше як у 5 типових місцях поля. Після танення та відмивання рослин у них обрізують листки і корені на відстані 1 см від вузлів кущіння, а самі вузли відрощують. Для цього їх кладуть у склянку на добре зволожену вату або марлю, яку зверху закривають для підвищення вологості повітря і ставлять у тепле і темне приміщення (24-26°С) на 24 год. Живі рослини, які за цей час відростають на 3-15 мм й ті, що не забезпечили приросту (неживі), підраховують і визначають відсоток загибелі озимини.

Водний метод.У відібраних та відталих рослин відрізують листки, а вузли кущення з корінням розміщують у посудині (наприклад, тарілці) з водою, яку ставлять у тепле й добре освітлене приміщення. На 5-6 день визначають відсоток живих рослин, які починають відростати.

Цукровий метод.Відібрані та відталі рослини, не обрізаючи, занурюють корінням на 13-15 год. у 1 - 5%-й розчин цукру, а потім перекладають у чисту воду і на 6-7-й день за відростанням обчислюють кількість живих і неживих рослин.

Метод фарбування фуксином. Фарбують зрізирослин через основи пагінців і стеблові конуси наростання 0,1%-м розчином кислого фуксину. У живих рослин природне забарвлення зрізів і клітин конусів наростання не змінюється, у неживих з'являється рожево-буре забарвлення.

Критерії оцінки рослин при визначенні їх життєздатності показані в табл. 1.

Таблиця. 1 - Оцінка стану рослин пшениці озимої при визначенні їх життєздатності

Групи рослин

Морфофізіологічні ознаки

Сильні

Рослини, які розкущились, мають 3 і більше пагонів, всі відрослі, довжина відрослих листків від 1,5-2 до 5 см і більше, рослини зелені, утворились нові вузлові корінці довжиною від декількох міліметрів до 1 і більше см, рослини свіжі, пружні, соковиті, без ураження хворобами.

Середні

Рослини, які розкущились, мають 2-3 і більше пагонів, проте нормально відросли не всі, частіше всього 1-2 пагони, довжина відрослих листків від 1 до 5 см, забарвлення блідо-зелене, нові вузлові корінці не з’являються, рослини знаходяться в стані тургору, зустрічаються незначні ураження рослин хворобами.

Слабкі

Рослини, які розкущились, у яких слабо відростає один пагін, а у інших приріст стебла не перевищує 3-5 мм або пагін не відростає; не розкущені слабовідрослі рослини; вузлові корінці не утворюються; рослини зеленувато-білясті, прив'ялі, мають значні ураження рослин хворобами.

Відмерлі

Рослини, які побуріли, ослизнені, загнилі, засохлі та ін.

На основі визначення життєздатності рослин стан озимих культур оптимальних строків сівби, які ввійшли в зиму при нормальній густоті, частіше оцінюють як добрий, задовільний і незадовільний.

Особливої уваги і спеціальної оцінки потребують посіви, які восени перед входом у зиму з різних причин знаходились у зрідженому стані зі слаборозвиненими рослинами або де сходи тільки почали з'являтися.

Вважається, що посіви знаходяться в доброму стані за наявності життєздатних рослин не менше 90%. Імовірність виживання рослин на таких посівах у період після відновлення весняної вегетації до дозрівання може перевищувати 70-75%, що повинно сприяти формуванню високопродуктивного стеблостою і отриманню високого врожаю.

Стан посівів визначається задовільним за наявності в середньому 70-80% життєздатних рослин. Прогнозована імовірність виживання рослин може наближатися або дещо перевищувати 60%. Фактична збереженість рослин і формування продуктивного стеблостою може суттєво змінюватися в той чи інший бік в залежності від зовнішніх факторів і технологічних заходів, які застосовуються в період догляду за посівами.

Якщо питома частка життєздатних рослин значно нижче 50%, то стан таких посівів вважається незадовільним.

Остаточний візуальний аналіз стану посівів озимих культур та підрахунки життєздатних рослин проводять при відновленні їх активного росту і після цього приймають рішення про наступний догляд та ремонт.

Весною, коли сходить з полів сніг, на 10-14 днів можуть прискорити відновлення вегетації рослин озимих культур «парники», які встановлюють на посівах. Парники збивають із чотирьох метрових дощок, а зверху покривають поліетиленовою плівкою.

 

 

 

Головні причини загибелі озимих зернових культур, що можуть виникнути в процесі перезимівлі та агротехнологічні заходи по їх запобіганню

 

Озимі зернові культури за несприятливих умов перезимівлі гинуть, переважно, через вимерзання, утворення льодової кірки, випрівання, випирання та вимокання.

Комплекс заходів із зимового догляду за посівами озимих культур в умовах перезимівлі 2015-2016 рр. слід планувати з огляду на ґрунтово-кліматичні умови, стан посівів та погодні умови. Слід зазначити, що загибель озимих культур зумовлюється зазвичай комплексом несприятливих умов і часто буває наслідком дії комплексу негативних факторів.

Найгірше перезимовують перерослі рослини ранніх строків сівби та недорозвинені рослини пізніх посівів, які вирощують по гірших попередниках без внесення добрив.

Низькі температури спричиняють вимерзання рослин. Під їхнім впливом клітини рослин зневоднюються, відбувається коагуляція колоїдів протоплазми, порушується обмін речовин. Лід, що утворюється в міжклітинниках, призводить до розриву тканин, а утворення кристалів льоду всередині клітин - до руйнування структури протоплазми. Все це зумовлює відмирання клітин та цілої рослини. Озима пшениця часто вимерзає також унаслідок різких коливань температур, різкого похолодання навесні, після того, як рослини пішли в ріст.

Найефективнішим заходом у боротьбі з вимерзанням озимих є добір морозостійких сортів та снігозатримання. Сніговий покрив завтовшки 15-20 см запобігає вимерзанню посівів. А збільшення вологи в ґрунті обумовлює ефективніше використання рослинами добрив та їх кращий розвиток. Усе це сприяє підвищенню врожайності озимих зернових культур.

Випрівання озимини, як наслідок ураження рослин підсніговими грибами (цвіллю), відбувається у тих випадках, коли випадає багато снігу на рослини, які ще ростуть (восени) та вже пішли в ріст (навесні).

Узимку відлиги з настанням похолодання призводять до утворення льодової кірки. Під притертою льодовою кіркою рослини вимерзають унаслідок подвійного тиску льоду (ззовні це льодова кірка, а зсередини лід, що утворюється в міжклітинниках) і гинуть. Весною талі води, що затоплюють всі западини (блюдця), призводять до вимокання - рослини гинуть від нестачі кисню та отруєння їх продуктами анаеробних процесів. Своєчасним застосуванням заходів з відведення талої води з місць її застоювання можна попередити утворення льодової кірки в понижених місцях поля. Шкідлива дія льодової кірки значно зменшується в разі проведення снігозатримання до настання сильних морозів.

Почергове замерзання і танення надміру зволоженого ґрунту може спричинити в озимих обривання коріння та випирання з наступним висиханням та вимерзанням вузла кущіння. Так зване пасивне випирання озимої пшениці відбувається внаслідок осідання ґрунту, що трапляється, коли сівбу здійснено по свіжій оранці.

Випирання рослин найчастіше спостерігається тоді, коли озимі висівають після непарових попередників і пізній оранці. За цих умов від підготовки ґрунту до сівби проходить короткийперіод і ґрунт не встигає достатньо осісти. Узимку в порожнинах ґрунту утворюється лід, внаслідок чого ґрунт піднімається, обриваючи корені рослин. Після танення ґрунт осідає і вузли кущення з обірваними коренями рослин залишаються на поверхні.

(Основним заходом боротьби з випиранням є своєчасне проведення підготовки ґрунту і сівби (щоб не утворилися брили). Це досягається поверхневим обробітком ґрунту важкими дисковими боронами типу БДТ-7, зокрема після гороху та кукурудзи.

Важливу роль у боротьбі з цим явищем відіграє коткування площі кільчасто-шпоровими котками. Перше коткування слід проводити під час оранки (доцільно в одному агрегаті з плугом), а друге - перед сівбою під час передпосівної культивації. Ефективним є коткування площі на початку весняних польових робіт кільчасто-шпоровими котками - контакт рослин із ґрунтом відновлюється і вони краще вкорінюються).

Випрівання озимих рослин спостерігається тоді, коли на незамерзлий ґрунт випадає багато снігу. Ґрунт не промерзає, і озимі довго не переходять до стану спокою. У процесі дихання рослини витрачають запаси поживних речовин, зокрема цукрів , що нагромадилися восени, виснажуються й гинуть. Проте загибель посівів не можна пояснювати лише виснаженням рослин. Часто вони гинуть від ураження грибковими хворобами.

Значної шкоди посівам озимих культур під час перезимівлі можуть завдати мишовидні гризуни. Тому, за наявності на 1 га 8–10 і більше колоній мишей перед входом рослин у зиму розкладають отруйні принади з препаратами, дозволеними чинним “Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні“.

 

Оцінка стану озимих зернових культур перед відновленням весняної вегетації та заходи з ранньовесняного догляду за посівами

Агротехнічні заходи весняного догляду за посівами озимих зернових культур слід проводити з урахуванням ґрунтово-кліматичних та агрометеорологічних умов весняного періоду і стану посівів.

Враховуючи, що в зиму пішла значна частина посівів озимих культур у фазі сходів і початку кущіння, у догляді за посівами необхідно буде враховувати особливість настання весни. Слід бути готовим до різних варіантів весняного періоду і відповідно діяти щодо підходів до підсіву, пересіву, характеру удобрення і захисту рослин від бур’янів і хвороб.

Слід передбачити можливі подальші дії як мінімум за трьома варіантами.

- Рання, затяжна, волога і прохолодна весна (оптимістичний варіант). Такий хід весни створює надзвичайно сприятливі умови для весняного кущіння озимих культур, що може повністю знівелювати недостатнє осіннє кущіння. До виходу в трубку рослини таких агроценозів формують потужну листову поверхню. При цьому виправдано підживлення рослин по мерзло-талому ґрунту, що стимулюватиме весняне кущіння і ріст листків. Подальші позакореневі підживлення посівів (карбамід, КАС) стабілізують ріст і розвиток рослин.

- Прихід весни за звичайними середньобагаторічними календарними строками (найвірогідніша ситуація). Створюються добрі умови для розкущених з осені рослин озимих культур і тих, які знаходяться на початку кущіння. Ріст і розвиток рослин, що знаходяться у фазі сходів, значно затримується, а тому такі посіви не зможуть сформувати потужний продуктивний стеблостій. У такій ситуації економічний ефект забезпечить правильне підживлення, захист рослин і підсів слабких і зріджених посівів, які вийшли із зими у фазі сходів.

- Швидкий перехід від зими до літа (запізнення з приходом весни, (несприятливий варіант). Може бути повністю відсутнє весняне кущіння озимих культур. Швидке наростання позитивних температур негативно впливатиме на ріст кореневої системи, листового апарату і формування врожайності. У такій ситуації необхідно бути готовим до можливих значних пересівів і підсівів, ефективній боротьбі з бур’янами, раціонального удобрення.

Тому, з приходом весни слід визначити стан озимини на період відновлення вегетації в умовах, що складаються, встановити подальший постійний моніторинг за життєздатністю рослин

За умови, коли на 1 м2 залишилося менше 150 розкущених, або 200-250 нерозкущених рослин, такі площі доцільно пересіяти. Ремонту підлягають посіви з густотою 150-200 розкущених рослин, або 250-300 нерозкущених, а також площі, де рослини на період відновлення весняної вегетації знаходяться у фазі сходів і мають менше 350 шт./м2. Виробничий та науковий досвід свідчить, що краще за такої ситуації на 10% збільшити площу підсіву відразу, ніж на цю величину залишити її без ущільнення, в якому з часом може з'явитися потреба, але будуть втрачені оптимальні строки. Зазвичай пересів проводять ранньостиглими сортами пшениці ярої, ячменю. У випадках, коли оптимальні строки сівби для ранніх ярих культур минули, пересів озимих можна провести просом, соєю, гречкою, кукурудзою.

Враховуючи невтішний стан озимих зернових культур під час входу в зиму, спеціалісти господарств повинні особливу увагу приділити догляду за посівами цих культур у весняний період. Для стимулювання швидкого відростання і формування повноцінної кількості продуктивних стебел, озимі зернові культури необхідно підживити азотними добривами.При визначенні дози азоту у весняне підживлення враховують стан розвитку озимини після перезимівлі і запаси нітратного азоту у весняний період на основі результатів агробіологічного контролю, а також час відновлення весняної вегетації озимих культур (табл. 2).

У першу чергу необхідно підживити зріджені та недостатньо розвинені посіви, а потім решту. Для стимулювання весняного кущіння і розвитку кореневої системи на зріджених, слаборозвинених та пошкоджених сніговою пліснявою посівах доза азоту у підживлення перед відновленням вегетації повинна становити орієнтовно 50-60 кг/га (за умови, якщо цю дозу не внесено перед входом в зиму), а на добре розвинених посівах доза азоту може становити 20-30 кг/га.

У лісостеповій зоні області, на посівах, які розміщені після зайнятих парів та зернобобових попередників і добре перезимували, підживлення рослин по мерзлоталому ґрунті у ранньовесняний період проводити не рекомендується і його слід перенести на ІІІ етап органогенезу (через 8-10 днів після відновлення весняної вегетації), коли призупиняються процеси весняного кущіння і внесений азот використовується для підтримання потенціалу колосу, а не витрачається на розвиток додаткових пагонів.

 

Таблиця 2 - Орієнтовні норми внесення азоту (кг/га д.р.) під час першого і другого підживлення залежно від густоти рослин, фази розвитку та часу відновлення весняної вегетації (ЧВВВ) для одержання 6,0-10 т/га зерна*

 

Час віднов-лення весняної вегетації (ЧВВВ)

Фаза розвитку на ЧВВВ

Густота рослин на ЧВВВ, шт./м2

150 - 200

200 - 250

250 - 300

300 - 350

Підживлення

перше

друге

перше

друге

перше

друге

перше

друге

15.03

2-3 лист.

1 пагін

2-4 паг.

>4 паг.

60

50

30

30

70

80

80

90

40

40

60

60

80

80

30

70

60-80

60-80

60-80

-

70

60-70

60-70

60-70

25.03

2-3 лист.

1 пагін

2-4 паг.

>4 паг.

70

60

40

30

60

70

70

80

50

40

30

70

70-80

80

100

60

40

60

80-100

80-100

80-100

30

70

60-80

60-80

60-80

5.04

2-3 лист.

1 пагін

2-4 паг.

>4 паг.

80-90

60-80

40-60

40

45-50

60

60

70

60

50

50

30

70

70

80

90

60

30

70

80-100

90-100

100

30

70

70-90

70-90

70-90

Примітка: за даними В.В. Лихочвора

 

Основну дозу азоту у підживлення слід використати на початку виходу рослин в трубку (IV етап органогенезу). Внесення азоту в цей період розвитку рослин сприяє кращому виживанню продуктивного стеблостою, більшої кількості закладання колосків у колосі, підвищенню посухостійкості рослин пшениці озимої. Дози азоту при цьому корегуються з урахуванням попередньо внесених. Так, якщо при відновленні вегетації було внесено 50-60 кг/га діючої речовини азоту, то на IV етапі потрібно довнести 40-50 кг/га, а при внесенні 20-30 кг/га в перший період - 60-70 кг/га. Третє підживлення азотом на VII-VIII етапах органогенезу рослин, дозою 20-30 кг/га, є ефективним при вирощуванні сильних по якості пшениць. Це дозволяє підвищити масу 1000 зерен і забезпечити формування високоякісного зерна пшениці І-ІІІ класу, але за умови боротьби з комплексом шкідників пшениці озимої, таких як хлібні жуки, трипси і, особливо, клоп - шкідлива черепашка.

Потрібно зважати на те, що внесення в ранньовесняний період відносно високої дози азотних добрив на зріджених і ослаблених посівах, за значних запасів насіння бур'янів у ґрунті може спровокувати їх інтенсивне раннє проростання і вони будуть основними конкурентами рослин за вологу, поживні речовини та світло у цей період. Така ситуація потребує захисту полів від бур’янів. Вибір гербіциду залежить, у першу чергу, від видів бур'янів на кожному конкретному полі, але за такої ситуації, яка складається в умовах поточного року, перевагу слід надавати гербіцидам з відносно широким спектром дії на бур'яни і тим препаратам, які ефективно діють за відносно низьких температур повітря (вище +5°С). Це, в першу чергу, такі препарати, як Гроділ максі, Лінтур, Логран 75, Ларен, Аркан 750 та ін. із групи сульфонілсечовинних препаратів, які, крім знищення бур'янів за відносно низьких температур повітря, відзначаються певною ґрунтовою дією, захищаючи посіви озимих від вторинного забур'янення в період інтенсивного випадання опадів у пізніші фази розвитку, коли боротьба з бур'янами за допомогою гербіцидів практично неможлива.

Для захисту посівів від борошнистої роси, іржі, септоріозу листя та інших плямистостей за перших ознак хвороб і погодних умов, сприятливих для їх розвитку (висока вологість повітря, тривалі і часті роси, дощова тепла погода,часті дощі з вітрами тощо) та церкоспореальної кореневої гнилі (за прохолодної (5-7°С) та вологої погоди з частими дощами), необхідно провести обприскування посівів одним із фунгіцидів за спектром їх фунгіцидної дії відповідно до хвороб, що переважають на посівах: Альто супер 330 ЕС, к.е., 0,4-0,5 л/га; Бампер супер 490, к.е. 0,8-1,2 л/га; Імпакт, 25 SC, к.е., 0,5 л/га; Рекс дуо, к.е., 0,4-0,6 л/га; Рекс т, к.с., 0,5-1,0 л/га; Топсін м, з.п., 1,0-1,2 л/га; Тілт 250 к.е., 0,5 л/га; Фолікул 250, к.е., 0,5-1,0 л/га і ін.

Проти фузаріозу та септоріозу колоса за умови теплої вологої погоди у фазах колосіння-цвітіння (VIII-IX етапи) рекомендовано обприскування посівів фунгіцидами Абакус, к.е., 1,25-1,75 л/га; Медісон 263 SC, 0,7-0,9 л/га; Альто супер 330 ЕС, к.е., 0,4 л/га та ін.

Під кінець цвітіння на початку молочної стиглості зерна (ІХ-ХІ етапи органогенезу) необхідно здійснити заходи із запобігання втрат зерна від п’явиць, трипсів, злакових попелиць, шкідливих клопів, хлібних жуків та інших шкідників – обприскуванням вогнищ масового розмноження шкідників одним із препаратів: Актара 240 SC, к.с., 0,15 л/га; Бі-58 новий, к.е., 1,5 л/га; Децис профі 25 WG, в.г., 0,04 л/га; Карате зеон 050 CS, мк.с., 0,2 л/га; Ф’юрі, в.е., 0,07 л/га і інші.

 

Оцінка стану рослин ріпаку озимого перед входом в зиму та після відновлення весняної вегетації і заходи по ранньовесняному догляду за посівами

 

У господарствах області озимий ріпак посіяно на площі 10,6 тис. га. Для нормальної перезимівлі ріпаку озимого рослини з осені повинні пройти період загартування. За температури 5-7С цей процес проходить 14-20 днів. За цей час у листках нагромаджуються високоенергетичні речовини (цукор, пентозан, амінокислоти) з низькою точкою замерзання. Пізніше ці речовини переходять у кореневу шийку та точку росту. Внаслідок відтікання вільної води з клітин у рослинах підвищується стійкість до низьких температур. За оптимальних умов період осіннього росту повинен тривати 50-60 днів, після якого рослини входять у зиму з добре розвиненою листковою розеткою і кореневою системою (довжина головного стрижня кореня 15-20 см), що є основою успішної перезимівлі.

Однозначно найкраще перезимовують рослини, які сформували розетку 6-8 справжніх листків, діаметром кореневої шийки не менш ніж 8 мм і довжиною стебла від 8 до 10 см і мають висоту розташування точки росту 2-3 см (не більше). Такі рослини ріпаку озимого можуть витримувати температури до – 21… - 22°С.

Слід зазначити, що у господарствах області в доброму стані увійшли в зиму посіви ріпаку озимого на площі 0,8 тис. га (7,6%).

Рослини ріпаку озимого, що сформували розетку з 6 листків, переносять температури на рівні кореневої шийки до -16 … -17ºС.

У господарствах області в задовільному стані увійшли в зиму посіви ріпаку озимого на площі 5,6 тис. га (52,8%).

Ріпак озимий, рослини якого мають недорозвинену розетку з 4-5 листків, кореневу систему з головним стрижнем близько 7-9 см) може загинути за температури повітря -8…-12 ºС.

Посіви ріпаку озимого, що увійшли в зиму в слабкому і зрідженому стані становлять 4,2 тис. га (39,6%).

Найбільш уразлива до низьких температур коренева шийка. Причинами вимерзання можуть бути різке та раптове зниження температури а також переростання ріпаку з осені, а навесні найчастіше під час раптового повернення холодів. При переростанні, коли ґрунт не мерзлий і рослини покриті сніговим покривом, виникатиме загроза випадання посівів ріпаку. Причиною цього є велика витрата запасних речовин на дихання та ростові процеси. Якщо цей процес буде тривати більше 50 днів, як правило, окрім випадання рослини будуть сильно вражені хворобами (пліснява, фомоз, інше). Такі посіви не в змозі забезпечити високий рівень урожайності та потребуватимуть спеціального догляду (мікроелементи, рістстимулюючі добрива).

Густота стояння рослин істотно впливає на винесення рослинами точки росту, розвитку кореневої системи в осінній період, що має пряме відношення до зимостійкості та продуктивності рослин. Чим більша густота, тим гірша зимостійкість і нижча продуктивність.

Густота рослин перед входом у зиму повинна складати для сортів ріпаку 60-80 шт./м2, для гібридів – 50-60 шт./м2.

При переростанні і при загущених посівах доцільним є використання регуляторів росту з фунгіцидною дією. Всі регулятори, які застосовуються сьогодні на посівах ріпаку, включаються до системи взаємодії гормонів росту. На практиці зарекомендували себе регулятори з групи азолів, які підвищують у рослинах ріпаку вміст цитокінінів, а отже, пригнічують дію гіберелінів і ауксинів. Сьогодні на ринку - Карамба (метконазол), 0,8 л/га, Фолікур БТ (тебуконазол) 1,0 л/га , Хлормекват-хлорид 750 (1,0-1,5 л/т), Колосаль, к.е. (0,5-1,0 л/га). Навесні, окрім зазначених препаратів, ефективним є застосування препарату Піктор (200 г/л боскалід; 200 г/л дімоксістробін (0,5 л/га).

У період відновлення весняної вегетації необхідно проводити подальший постійний моніторинг за життєздатністю і густотою стеблостою рослин. Рішення про подальший стан догляду, або пересівання ріпаку можна приймати, враховуючи густоту стоянні рослин:

-                     якщо рослин більше 40 шт./м2, посіви вважаються добрими;

-                     за рівномірного розподілу і наявності на 1 м2 30-40 рослин – задовільними;

-                     за наявності менше 20 рослин на 1 м2 посіви необхідно пересіяти ріпаком ярим, або іншими культурами (з урахуванням внесених мінеральних добрив і гербіцидів).

При пересіві необхідно враховувати і таку особливість ріпаку озимого, як здатність його за рахунок сильного розгалуження вирівняти недоліки в щільності стеблостою. Якщо конус росту не зруйновано, то проростання відбувається з добре розвиненої кореневої шийки. При зруйнованому конусі наростання можуть прорости додаткові бруньки і утворитися вторинні стебла. Враховуючи, що утворення вторинних стебел відбувається повільніше ніж регенерація непорушеного головного стебла, рішення про пересів ріпаку озимого слід приймати тільки за результатами детального моніторингу стану посіву після початку вегетації.

Утворення бруньок та підвищення продуктивності ріпаку необхідно простимулювати внесенням азотних добрив у дозі 30-50 кг/га діючої речовини при відновленні вегетації, близько 60 кг/га д.р. – при стеблуванні культури та 30 кг/га на початку бутонізації.

При виході із зими обов’язковим є підживлення азотними добривами по мерзлоталому ґрунту. В холодну і затяжну весну підживлення проводять двічі по 50-60 кг/га д.р. азоту.

Якщо посіви слаборозвинені, то їх слід обробляти стимуляторами росту, мікробними препаратами та мікроелементами.

Внесення мікроелементів можна проводити у комплексі з іншими заходами по догляду за рослинами, якщо їх терміни співпадають (боротьба з шкідниками, хворобами і ін.).

Пізнім посівам ріпаку озимого необхідно приділити особливу увагу, адже для слабких, недостатньо розвинених рослин весняний період може бути критичним. Недостатньо розвинена коренева система не в змозі компенсувати втрати рослиною вологи за чергування плюсових (денних) та мінусових (нічних) температур. Слабкі посіви, вдало перезимувавши під снігом, інколи не можуть витримати такої зміни температурного режиму і гинуть.

Недостатнє внесення азоту можна доповнити дворазовим позакореневим підживленням 5-10% розчином карбаміду (15-30 кг на 300 л води) або КАС, при цьому необхідно строго дотримувати концентрацію розчину і не проводити оброблення у фазу цвітіння ріпаку. Підживлення магнієм можна проводити два рази у вигляді 2-4% розчину сірчанокислого магнію. Таким же способом можна застосовувати всі рідкі комплексні добрива, що містять азот, магній і сірку, а також мікроелементи.

Розчини сечовини і рідкі комплексні добрива слід застосовувати спільно із засобами захисту рослин, коли терміни боротьби проти більшості шкідників і позакореневого підживлення співпадають.

Захист від прихованохоботників, на відміну від квіткоїда, вимагає більше уваги, проведення обліків, обстеження полів з урахуванням температурного режиму. Обробіток проти прихованохоботників може проводитися значно раніше - за температури лише +4-6ºС. Легше боротись із квіткоїдом, коли його можна діагностувати.

Рано навесні, за низьких температур, добре діють проти прихованохоботників високоефективні інсектициди з групи синтетичних піретроїдів, які характеризуються контактно-кишковою дією та низькими нормами внесення. Ефективними є Карате зеон (0,1 л/га), Децис, 2,5% к.е., (0,3 л/га), Фастак, 10% к.е., (0,1-0,15 л/га), Сумі-альфа, 5% к.е., (0,3 л/га), Нурел Д (0,6 л/га).

скачать шаблон для dle скачать бесплатно фильмы

Переглядів: 2095 | Коментарів: 0

Залишити коментар



Пошук

Онлайн консультант

Горячі новини

Панель управління

Забули пароль?
Реєстрація